ДЕНЦІ́ВКА

денці́вка — гуцульський музич­ний духовий інструмент завдовж­ки 50 см, різновид сопілки. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 174.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

ДЕНЬ →← ДЕМ’Я́НА ДЕНЬ

Смотреть что такое ДЕНЦІ́ВКА в других словарях:

ДЕНЦІ́ВКА

ДЕНЦІ́ВКА, и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших (Коцюб., II, 1955, 308); [Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (Воронько, Казка.., 1957, 77). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 243.... смотреть

T: 116