МЕДІВНИ́К

медівни́к див. медя́ни́к. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 358.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

МЕДОВА́Р →← МЕД = МІД

Смотреть что такое МЕДІВНИ́К в других словарях:

МЕДІВНИ́К

МЕДІВНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що медя́ни́к, [2-й чоловік:] Подивився б ти, як він було увійде у хату, то так дітвора і вкриє його: тому медівника дасть, тому бублика, іншому копійку… (Кроп., І, 1958, 479); [Бабуся:] Зрозумійте, маю свято, А роботи ще багато… Чи спеклись медівники, Чи готові пиріжки? (Олесь, Вибр., 1958, 486); * У порівн. Голубив [капітан] її словами, як медівниками (Черемш., Тв., 1960, 181). 2. бот., діал. Підмаренник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 664.... смотреть

T: 145