ДИ́БА
ди́ба — старовинне знаряддя катувань; колодки, які накладали на ноги або руки арештанта (звідси прокляття: «А бодай тебе в диби взяли!»). Ой на ноги диби, на руки дибиці, — Оце тобі, джиґуне, за ті молодиці! (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 181.
Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»
ДИВ →← ДЗИҐА́Р