ДИМ

дим — суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і га­зоподібних продуктів, які виді­ляються в повітря при згорянні чо­го-небудь (звідси вислів: «Нема диму без вогню»); символізує жит­ло, тому казали: «Димом заносить, село недалеко»; символ душі, бо вірили, що з ладановим димом ду­ша возноситься на небеса до Бога; символізує також неприємності («Дим і лиха жінка найскорше виженуть із хати», «Дим очі їсть, але не виїсть», «Більше диму, як вог­ню», «Без диму й сухе не горить»); дим віщує нещастя: «Ой що в полі за димове? Сидить козак у неволі, Ой сидить він, тяжко дише, До ба­тенька листи пише»; засіб охорони від нечистої сили (обкурювання від комарів як породження нечис­тої сили); символізує скороминучість («З димом пішло», «То все дим і пара», «Щезло, як дим від вітру»). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 183.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

ДИ́МКА →← ДИ́КЕ ПО́ЛЕ

Синонимы слова "ДИМ":

Смотреть что такое ДИМ в других словарях:

ДИМ

(дайм) серебряная монета С.-А. С. Шт., в 1/10 доллара или 10 центов = около 13 к. Чеканятся монеты и в 1/2 дима (хафдим) (см. Доллар).

ДИМ

дим партия, квартал Словарь русских синонимов. дим сущ., кол-во синонимов: 3 • квартал (7) • монета (298) • партия (34) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: квартал, монета, партия... смотреть

ДИМ

ДИМ, у, ч. 1. Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Н.-Лев., II, 1956, 196); Із пароплава в’ється дим (Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Кол., На фронті.., 1959, 44); * У порівн.Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здається вона проти західного сонця (Л. Укр., III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Збан., Єдина, 1959, 88); // перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну, невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все, все, що святе для мене, — один дим..? (Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Дор., Три богатирі, 1959, 35); // рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Рильський, Голос. осінь, 1959, 9); 3 Азова плине ранній дим (Нагн., Вибр., 1950, 95). ◊ Аж дим іде́ — дуже інтенсивно. Працювали ми так, що аж дим ішов (Мик., І, 1957, 472); Тим часом Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (Бабляк, Вишн. сад, 1960. 63); Ди́му без вогню́ не бува́є (нема́є) див. вого́нь; Дим коро́мислом (стовпо́м): а) дуже густий дим. І тут [у хаті], як і надворі, лузали насіння, курили, аж дим уже коромислом, і балакали шумне (Головко, II, 1957, 126); б) шум, гамір. Прийшов дід Хома.. Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. — Ого, та в вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив.. брови (Збан., Малин, дзвін, 1958, 76); Дим пуска́ти в о́чі кому — вводити в оману когось. — Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (Ряб., Жайворонки, 1957, 34); [З] ди́мом пішло́ (взяло́ся) — згоріло, загинуло. Правда, він був тепер бідний: увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (Фр., III, 1950, 44); Стара, батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Ол., Чуєш.., 1959, 13); Пусти́ти з ди́мом — спалити. — Падлюки [фашисти]! У мене хату пустили з димом (Гончар, І, 1954, 27); У дим п’я́ний — зовсім сп’янілий. [Ромодан:] І камердинера бачив, тільки він лежав у дим п’яний (Корн., II, 1955,280); —Не бачите що! П’яний у дим! (Головко, І, 1957, 412). 2. іст. Житло, господарство як податкова одиниця. Фіскальна одиниця — дим — у поборових реєстрах означала не дим-родину, а дим-дворище, що об’єднувало певну групу димів-родин. Таким поборовим реєстром був Київський реєстр 1628 р. (Укр. іст. ж., 1, 1960, 76); Селяни, що сиділи на державній землі, вносили в державну казну подимне (від диму, тобто від житла) і ланове, сплачували десятину на користь церкви і податок (стацію) на утримання польського війська (Іст. УРСР, 1,1953,158); // Податок, який нараховувався в стародавній Русі залежно від кількості печей і димарів у господарстві; подимне. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 277.... смотреть

ДИМ

аж дим іде́, з дієсл., перев. зі словоспол. так що. Дуже завзято, інтенсивно. (Іван:) Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко); Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк). в дим, зневажл. 1. зі сл. п’я́ний. Дуже сильно, до безпам’ятства. У казармі було порожньо. Кілька п’яних у дим хропло по кутках, днювальний зовсім десь зник (З. Тулуб); Горобець хромовими чобітьми вибиває польку — п’яний в дим (М. Зарудний). 2. Вщент, повністю, до краю. Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим (В. Сосюра); Полк зірвався з позиції і пре на Житомир. Розклався в дим (О. Довженко). дим коро́мислом (стовпо́м). 1. Шум, гамір, безладдя, колотнеча. Там таку бучу зняли були (солдати) — дим коромислом! (А. Головко). 2. Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь. Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником .. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький). іти́ / піти́ з ди́мом. Горіти, пропадати. Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (М. Пригара); Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник); Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко). пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому. Вводити в оману кого-небудь. — Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч); До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети). пусти́ти (з) ди́мом ((з) вогне́м, з ві́тром і ди́мом). Знищити вогнем; спалити. (Стась:) Він (Кармелюк) ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко); Пустили з димом вони (повстанці) панські маєтки (Нар. опов.); Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко); Дорош обкульгав згарище .. і зняв кашкет. “Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом?” (Григорій Тютюнник). ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому (панові) й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко). як дим. 1. зі сл. п’я́ний. Дуже сильно, до безпам’ятства. Ех, той Саврадим, п’яний як дим (Укр.. присл..). 2. зі сл. зни́кнути, розві́ятися, ще́знути і т. ін. Безслідно, невідомо куди. Хлопці за палієм погнались. Та де! Не спіймали, не наздогнали. Розвіявся, щез як дим (С. Журахович).... смотреть

ДИМ

Дим -а, муж. Стар. редк.Отч.: Димович, Димовна. Производные: Дима. Происхождение: (Греч. demos — народ.) Именины: 23 апр., 25 апр., 19 мая Словар... смотреть

ДИМ

ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при погано... смотреть

ДИМ

ДИМ(англ.). Серебряная монета Сев.-Амер. Соед. Штатов = 13,375 коп.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.ДИМам... смотреть

ДИМ

Настоящее имя: Садовников Дмитрий НиколаевичПериодические издания:• Будильник, 1879, № 30, 49; 1880, № 4; 1881, № 4; 1885, № 4Примечание: и др (Масанов... смотреть

ДИМ

Без диму нема вогню.Без праці і невигод нічого не зробиш.Більше диму, як вогню.Більше говорення, як діла.Дим і лиха жінка найскоріш виженуть із хати.Ма... смотреть

ДИМ

-у, ч. 1) Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь. || перен. ... смотреть

ДИМ

-у, ч. 1》 Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь.|| перен. ... смотреть

ДИМ

ДИМ * dime f. Десятая часть доходов, отдаваемая в пользу церкви. Пример римско-католического духовенства в Ирландии. взимающего с народа, уже и без то... смотреть

ДИМ

1) р. , лп Амура в Тамбовском р-не. Данные о присхождении названия отсутствуют [22].2) село Михайловском районе, на правом берегу р. Дим. Осн. в 1867 г... смотреть

ДИМ

дим.См. локальная популяция.(Источник: «Англо-русский толковый словарь генетических терминов». Арефьев В.А., Лисовенко Л.А., Москва: Изд-во ВНИРО, 1995... смотреть

ДИМ

Господарська одиниця у деяких слов'янських народів, зокрема, в давній Україні; на зх.-укр. землях частина дворища; був одиницею оподаткування в давній ... смотреть

ДИМ

(-у) ч.; крим., тюр. 1. Тютюн. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299. // Цигарки, папіроси. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299. // Гашиш. СЖЗ, 36. 2. Спирт. БСРЖ, 175; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 299. 3. Невизначеність, невідомість. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299. ♦ Бути в диму, крим. Зайти в безвихідь, не знати, що робити. БСРЖ, 175; СЖЗ, 22.... смотреть

ДИМ

господарська одиниця у деяких слов'янських народів, зокрема, в давній Україні; на зх.-укр. землях частина дворища; був одиницею оподаткування в давній Русі, Македонії (димнина), Вел. князівстві Литовському, Московській державі, козацькій державі XVII-XVIII ст.; звідси податок подимне.... смотреть

ДИМ

[dym]ч.dymзгоріти — pyjść z dymemспалити — puścić z dymem

ДИМ

— группа особей (панмиктическая единица) любой таксономической категории. Термин, употребляемый с приставкой, которая служит для более узкой характеристики (топодим, экодим и др.). <br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> квартал, монета, партия </div><br><br>... смотреть

ДИМ

Smokeпускати дим — to puff out smokeнема диму без вогню прик. — there is no smoke without fire

ДИМ

[дим]диму, м. (ў) диему, мн. диеми, дием'іў

ДИМ

【阳】 烟◇ Дим коромислом 喧嚣, 嘈杂П'яний як дим (喝得) 酩酊大醉, 烂醉如泥

ДИМ

сокр. от дистанционный индукционный манометр manometro ripetitore a distanza

ДИМ

дим 1. дим◊ дурни́й як сто пуді́в ди́му → "дурний" ◊ мно́го ди́му — ма́ло вогню багато галасу з нічого (Франко) 2. вул. цигарка (ст)|| = вар'ят

ДИМ

сущ уговаривание, увещевание, совет

ДИМ

• modulace délkou impulsů• modulace šířkou impulsů• šířková impulsová modulace

ДИМ

дым дим коромислом — разг. дым коромыслом [столбом] п'яний як дим — разг. пьян как стелька, пьян в стельку [в лоск]

ДИМ

дим мдым

ДИМ

Дим, -а, м. Стар. редк. Отч.: Димович, Димовна. Производные: Дима. [Греч. demos — народ.]

ДИМ

(летка темна речовина, що появляється в повітрі після згорання) кіптява, кіпоть, (задушливий) чад.

ДИМ

季姆Синонимы: квартал, монета, партия

ДИМ

Начальная форма - Дим, единственное число, мужской род, неодушевленное, родительный падеж

ДИМ

Дим, ди́му, -мові; дими́, -мі́в

ДИМ

{дим} ди́му, м. (ў) диему́, мн. диеми́, диемі́ў.

ДИМ

Одиниця оподаткування

ДИМ

м.дым дувански дим — таба́чный дым

ДИМ

deme

ДИМ

дим партия, квартал

ДИМ

676683, Амурской, Михайловского

ДИМ

дим іменник чоловічого роду

ДИМ

Fumée

ДИМ

Røyk

ДИМ

Rök

ДИМ

Røg

ДИМ

Дым

ДИМ

ბოლი, კვამლი

ДИМ

fume; smoke

ДИМ

физ. дым

ДИМ

Дим Мид

ДИМ

дим, -у

ДИМ

дым

ДИМ

дым

T: 83