Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»
ДУПЛО́, а́, с. 1. Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). З дупла старої липи крикнула сова (Фр., VII, 1951, 120); З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (Донч., II, 1956, 7); Давно вже в деревах час поз’їдав серцевину і вселив замість неї у дупла або рої.. бджіл, або закохані пари лісових голубів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 141); * Образно. Із солом’яного дупла, виритого в скирті, виліз Шовкун (Гончар, III, 1959, 216). 2. Дірка в зубі. Дехто вважає, що спиртова настойка материнки, введена в дупло хворого зуба, заспокоює зубний біль (Лікар. рослини.., 1958, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 437.... смотреть