МОКРЕ́ЦЬ

мокре́ць — народна назва лікар­ських рослин — зі́рочника сере́дньо­го, підмаре́нника неспра́вжнього, або чіпко́го, тощо, що ростуть зви­чайно у вологих місцях; рослини здавна використовують у народній медицині; підмаренник має силу в боротьбі з нечистою силою та не­дугами; на свята Калети, Колодія, Щедрого вечора, Купала кроп­ляться на щастя, здоров’я; кроп­лять обійстя, занедбані місця і за­мовляють, щоб нечиста сила не поширювалася на села, поля та на добрих людей. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 373.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

МОКРИ́НИ = МОКРИ́ДИ →← МО́КОША = МО́КОШ = МА́КОШ = ЦАРИ́ЦЯ ВОДИ́ = ВОДЯНИ́ЦЯ

Смотреть что такое МОКРЕ́ЦЬ в других словарях:

МОКРЕ́ЦЬ

МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечника.. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (Профіл. захвор.., 1955, 187). 2. Народна назва рослин — зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях. Мокрець, подорожник та липчиця почепля-лись до Іванової одежі (Коцюб., І, 1955., 60); Мокрець.. сходить навесні і цвіте до глибокої осені (Бур’яни.., 1957, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 781.... смотреть

T: 189