СНІП

сніп (зменшено-пестливі — сніпо́к, сніпо́чок, снопо́к, сно́пик, сно­́пчик, сно́понько; сні́п’я — снопи) — зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур; також ку́лик; ознака єдності, одностайності («Незв’язаний сніп — солома»), продуктивності праці («Сніп до снопа — буде копа»); у «Слові о полку Ігоревім» виступає символом людини, що гине на полі бою: «На Нямизі снопи стелють головами, молотять ціпи харамежними, на тоці живот кладуть, віють душу от тіла»; про ритуальну роль снопа див. діду́х, Коляда́1, обжи́нки. Жінки та дівчата снопи в’язали (Панас Мирний); А в мене хата сніпками вшита (А. Метлинський); Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (пісня). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 557.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

СОБА́КА →← СНІГУ́РКА

Смотреть что такое СНІП в других словарях:

СНІП

СНІП, снопа́, ч.1. Зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків, а також квітів і деяких інших культур.Одрадяни трохи не всім селом ... смотреть

СНІП

СНІП, снопа́, ч. 1. Зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в’язати (Мирний, IV, 1955, 248); На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Стельмах, II, 1962, 209); Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Гончар, III, 1959, 218); * Образно. Бричка рушає, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Стельмах, II, 1962, 166); *У порівн. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Ю. Янов., II, 1958, 80); — Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 227); // Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. На столі палав різнобарвний сніп квітів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 374); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Тулуб, В степу.., 1964, 304). Заробля́ти (жа́ти, коси́ти і т. ін.) за [п’я́тий (дев’я́тий і т. ін.)] сніп — жати, косити і т. ін., одержуючи плату певною частиною врожаю. — Атож! Що громаді, те й бабі, — посміхався криво Гаврило. — Ще доведеться на старість за сніп заробляти (Коцюб., II, 1955, 53); Влітку, в жнива, вся сім’я виходила на заробітки, — жати за сніп (Вас., Незібр. тв., 1941, 157); Сьогодні нарешті дійшли до згоди, що зажинки будуть першим днем страйку. Умови всюди мали бути однакові: жати за п’ятий сніп, чоловік в день має заробити сімдесят п’ять копійок, жінка — п’ятдесят, підліток — тридцять п’ять, дитина — двадцять, а строкарям подвоїти заробіток (Стельмах, І, 1962, 503); Не раз доводилося бувати Ониськові в цих краях, особливо в жнива, доводилося косити в того ж Биковця за дев’ятий сніп (Цюпа, Три явори, 1958, 30). ◊ Повали́тися (звали́тися і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) сніп — важко впасти всім тілом. [Микита:] Чуєш, я вже мертвець!.. Пташка манесенька крильцем зачепе [зачепить] злегенька, і я звалюсь, як сніп… (Кроп., I, 1958, 118); Христя, наче сніп, повалилася додолу (Мирний, III, 1954, 253). 2. перен. Потік променів, іскор і т. ін., що розходяться пучком. Сіно дотліває поволі, і лиш часом бухне з тріском сніп іскор (Коцюб., II, 1955, 65); Сніп автомобільного світла різнув по вікнах (Ле, Історія радості, 1947, 174); * У порівн. Посипались іскри снопами, Запалала вся кузня огнем (Граб., II, 1959, 574). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 427.... смотреть

СНІП

як сніп, зі сл. повали́тися, звали́тися, впа́сти і под. Дуже важко, всім тілом. Коп’є булатне... серце пробива, Як сніп на землю повалився (І. Котляревський); Виморений, мов після тяжкої роботи, як сніп, звалився він (Петро) на ліжко (Панас Мирний); В куточках губ набігли червоні бульки, безрукий божевільно глянув на натовп, сполотнів і, як сніп, впав з воза (М. Лазорський). як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).... смотреть

СНІП

снопа, ч. 1) Зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. || Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. 2... смотреть

СНІП

Зібрані докупи зжаті чи скошені стебла пшениці, вівса, ячменю, гречки, проса тощо, які перев'язують перевеслом — джгутом з тієї самої рослини, що її жн... смотреть

СНІП

снопа, ч. 1》 Зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур.|| Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин.2... смотреть

СНІП

СНІП (зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур); КУЛЬ (обмолочений і обтрушений від уламків); ГО́РСТКА (невеликий сніп — пере... смотреть

СНІП

1) sheaf2) перен.сніп проміння — shaft of lightсніп куль — cone of bullets

СНІП

[с(')н'іп]снопа, м. (ў) сноуп'і, мн. снопи, сноуп'іў

СНІП

【阳】 禾捆; 一捆, 一束Сніп іскор 转 一束火花

СНІП

(вимолочений) околіт, куль, д. приколоток; (світла) промінь; (іскор) пучок; (волосся) кучма; (квітів) оберемок, великий букет; сніпок, зб. сніп'я.

СНІП

імен. чол. родусноп

СНІП

Сніп без перевесла — солома.Про безхарактерну людину.

СНІП

див. жмут

СНІП

Сніп, снопа́, в сно́пі́; снопи́, -пі́в

СНІП

{с()ніп} снопа́, м. (ў) сноупі́, мн. снопи́, сноупі́ў.

СНІП

снопа m snop ~ жита (світла) snop żyta (światła)

СНІП

сніп іменник чоловічого роду

СНІП

(род. снопа) сноп

СНІП

сніп, снопа

СНІП

техн. сноп

T: 105