СО́РОК

со́рок — назва числа 40 та його цифрового позначення із 40 одиниць; давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; також набір, в’язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок; здавна — магічне число, з яким пов’язано багато прикмет (див. Со́рок святи́х); дуже часто вживане в поезії та обрядовості; у літописному описі походу Олега на Візантію згадується про 2000 кораблів з 40 людьми на кожному; М. Костомаров називав це число епічним; у піснях, коли йдеться про велике військо чи взагалі велике число, його кількість визначається в 40 тисяч («Зібрав війська 40 тисяч», «Йде на тебе 40 тисяч хорошої вроди»); у билинах бачимо 40 богатирів, сорок калік, сорок царів, сорок тисяч сили ратної; за повір’ям, хто вб’є гадюку, тому відпускається 40 гріхів; на писанках бачимо орнамент сорокакли́нці; за народною загадкою, людина сидить сорок тижнів у в’язниці, тобто в лоні матері; через 40 днів породілля мусить брати очисну молитву; на сороковий день по смерті справляють сорокови́ни (див.); можна думати, що це число набуло епічного значення під християнським впливом (40-денний піст, 40-річне мандрування Мойсея пустелею, 40 днів перебував Мойсей на горі Синаї, сорок днів постили у пустелі пророк Ілля і Спаситель світу, сорок годин спочивало в гробі тіло Христове). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 568.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

СО́РОК СВЯТИ́Х = СОРО́КИ →← СОПІ́ЛКА

Смотреть что такое СО́РОК в других словарях:

СО́РОК СВЯТИ́Х = СОРО́КИ

Со́рок святи́х = Соро́ки — календарне церковне свято сорока мучеників (9/22 березня), покровителів усякої птиці; початок весни, прильоту перших птахів з вирію; у цей день печуть 40 «жайворонків» чи «голубів» на честь приходу весни; діти, вибігаючи за село з печивом у руках, співали веснянок, закликаючи весну й птахів з вирію; починалися веснянкові забави; здавна існує обряд «топтати ряст (сон, зілля)», що припадав на цей час; вважалося, що той, хто напровесні потопче першу зелень, убезпечить життя й здоров’я протягом року, — «топчу, топчу ряст, дай, Боже, потоптати і того року діждати!» (приказували, притупцюючи ногами в полі по зелених сходах); свято пов’язували з магічним числом со́рок (див.) — сорока кладе в гніздо сорок прутиків, глухар співає сорок пісень, прилітають з вирію сорок пташок, печуть сорок кренделиків у вигляді пташок, дівчата варять сорок вареників; ще, гадають, буде заметено снігом сорок закутків і буде ще сорок морозів; за новим стилем, день весняного рівнодення, — «на Сороки день з ніччю рівняється»; з днем пов’язані прикмети, — «коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти», «дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав», «Сорок святих сорок лопат снігу викинуть», «на Сорок святих погода — на гречку урода»; цей день у народі називали ще Кулики́. На 40 мучеників 40 птахів прилітають (прикмета); З Сорока святих сорок морозів буде (М. Номис); На 40 Святих сорока 20 паличок на гніздо кладе (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 569-570.... смотреть

T: 172