СТОВП

стовп (зменшено-пестливі — стовпе́ць, сто́впик, збільшене — стовпи́ще) — 1) колода або товстий брус, установлені вертикально; також колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін.; як елемент архаїчної космології символізує Дерево життя (Світове дерево), центр світу, вічний вогонь; координати ж Світового дерева пов’язані значенням основних солярних символів — Сонця, Місяця, зірок; у старовинній колядці скромна особа господаря підноситься до вищого рівня через осмислення дому як космосу і космосу як дому: «Ой, позволь нам, хазяїн, та й колядочку сказать. Навкруги твого двора Та й залізнії тина, Посеред твого двора Стоїть стовп золотий. А на тім стовпі Сидить птиця орел»; в обрядодійствах використовують стовп з колесом зверху (колесо — символ Сонця); відомою є народна гра стовп, де використовували закопану в землю деревину з прив’язаними нагорі калачами, горіхами, цукерками, писанками тощо; той, хто долізе доверху, заробляє подарунок; стовп має різноманітне значення, в тому числі й символіку смерті; це, зокрема, бачимо в символі стовпа як поховальної споруди; як культовий предмет стовп служив постаментом для божества, підпорою для культових споруд; основа типових порівнянь: стояти стовпом, стати, як стовп, здійматися стовпом. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи, коня прив’язати (пісня); 2) ве́рствовий стовп див. верства́2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 581.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

СТОДО́ЛА = СТОДО́ЛЯ →← СТИХИ́РА

Смотреть что такое СТОВП в других словарях:

СТОВП

СТОВП, а́, ч.1. Колода або товстий брус, установлені вертикально.Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали (Т. Шевченко);Дощечку ... смотреть

СТОВП

СТОВП, а́, ч. 1. Колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в’язали, Очі виймали (Шевч., II, 1963, 340); Дощечку з написом Кузьма прибиває до зарання вкопаного стовпа (Стельмах, II, 1962, 299); Біля шляху стояли телеграфні стовпи (Коп., Як вони.., 1948, 61); Він глянув поверх узвишшя і побачив над ним високий прикордонний стовп (Рибак, Опов., 1949, 6); * У порівн. З сизого туману визначились чотири башти, неначе чотири стовпи, а між ними то чорніла, то сизіла гостроверха висока покрівля (Н.-Лев., VII, 1966, 69); // Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. Гранчасті муровані стовпи брами біліли на сонці (Н.-Лев., VII, 1966, 45); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (Фр., IV, 1950, 46); Повідь.. підмила стовпи — і легенький, тимчасовий місток завалився (Донч., VI, 1957, 83); * У порівн. Карпати ніби підпирали, мов стовпи, чорну стелю з густих хмар (Н.-Лев., II, 1956, 389); // Пам’ятник у вигляді колони. Живую положили В домовину!.. й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Шевч., II, 1963, 104); Я пам’ятник собі поставив незотлінний,.. Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398); // перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина. Правда і порядок — це два стовпи, на яких збудувала [Марія] все своє життя (Вільде, На порозі, 1955, 7); — Починається пора селянської власності. А це той стовп, на якому і земля, і людина тримаються (Стельмах, II, 1962, 283). Верствови́й (верстови́й) стовп див. верствови́й1, верстови́й; Геркуле́сові стовпи́ див. геркуле́сів; Мальо́ваний стовп див. мальо́ваний; Підпира́ти (підпе́рти) стовп — те саме, що Підпира́ти (підпе́рти) спино́ю (плечи́ма) сті́ни (одві́рок і т. ін.) (див. підпира́ти). — Погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (Панч, Синів.., 1959, 53). ∆ Хребе́тний стовп див. хребе́тний. ◊ Зупиня́тися бі́ля ко́жного стовпа́ — часто, раз у раз припиняти свій рух. Їхали потягом.. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (Гончар, II, 1959, 165); Прико́вувати (прикува́ти) до гане́бного стовпа́ див. гане́бний; Приставля́ти (приста́вити) до гане́бного стовпа́ див. приставля́ти; Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.) стовпо́м; Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.), як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп — стояти нерухомо; стовпіти. Клим стовпом став з дива (Н.-Лев., III, 1956, 359); До кам’яниці ввійшли пристав.. і десяцький Хома, який зразу ж стовпом став біля дверей (Стельмах, І, 1962, 596); Злякався Хлопчик, аж поблід; Стоїть, як стовп, і не тікає (Гл., Вибр., 1951, 22); Побачивши матір, вона стала, як стовп, ні в сих ні в тих (Коцюб., I, 1955, 55); Рахіль стояла посеред простору, Неначе стовп могильний… (Л. Укр., І, 1951, 421). 2. Маса чого-небудь (куряви, диму, полум’я і т. ін.), що набула вертикально-видовженої форми. Військо йде всіма шляхами.. Стовп пороху під небо в’ється (Котл., І, 1952, 194); Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара й бив вгору під саму стелю (Н.-Лев., II, 1956, 64); На обрії виднілося село, а над ним здіймалося в небо три стовпи чорного диму (Коз., Гарячі руки, 1960, 136); // Про рій комах. В повітрі з’явилися рухомі стовпи мошки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 196). Здійма́тися (встава́ти і т. ін.) стовпо́м (стовпа́ми, як стовп) — набуваючи видовженої форми, підноситися. Сніжинки, з інеєм.. закрутилися, стовпом здіймаючись угору (Мирний, IV, 1955, 303); Над дахами рівними стовпами струнчиться з димарів дим і в’ється в небо (Хижняк, Тамара, 1959, 136); Встав вогонь, як стовп (Бажан, Вибр., 1940, 66). ◊ Дим стовпо́м див. дим; Дим стої́ть (стоя́в) стовпо́м див. стоя́ти. 3. перен., заст. Видатний діяч, який є надійною опорою чого-небудь. Повагом та згорда уступають дворянські та земські стовпи у садок (Мирний, III, 1954, 263); — З моїм наймитом.. мав [Тарас Григорович] охоту і час поговорити, підбурював проти стовпів суспільства (Чаб., Катюша, 1960, 316). 4. перен., лайл. Обмежена або некультурна людина. — Як ви могли з таких неотесаних стовпів отаке зробити? (Вас., Незібр. тв., 1941, 175). 5. Те саме, що сто́впчик 3. Робочий тиск у камері синхрофазотрона доводять до мільйонних часток міліметра ртутного стовпа (Наука.., 12, 1958, 19). 6. рідко. Те саме, що стовпе́ць 2. Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер [цифр] (Фр., V, 1951, 219). 7. заст. Основний капітал. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (Номис, 1864, № 10574); Стовпа й процента не брали три роки (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 720.... смотреть

СТОВП

КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядк... смотреть

СТОВП

бі́ля ко́жного стовпа́, зі сл. зупиня́тися, става́ти і т. ін. Дуже часто, раз у раз. Їхали потягом .. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (О. Гончар). геркуле́сові стовпи́, книжн. Кінцева межа, край; крайність. Гніт капіталу над працею ще збільшився, реклама, шахрайство, кар’єризм і безпринципність досягли геркулесових стовпів, безправ’я трудящих стало безнадійним (Леся Українка). дим коро́мислом (стовпо́м). 1. Шум, гамір, безладдя, колотнеча. Там таку бучу зняли були (солдати) — дим коромислом! (А. Головко). 2. Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь. Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником .. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький). підпира́ти (спи́ною (плечи́ма)) сті́ни (стовпи́, одві́рок і т. ін.). Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. — Слухай, хлопче,— звернувся він (Мусій) до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч). прип’я́ти (прип’ясти́, прикува́ти і т. ін.) до гане́бного стовпа́ кого. Осудити, затаврувати, викрити і т. ін. кого-небудь. Історично важливо об’єднати всі миролюбні сили, прип’яти до ганебного стовпа тих, хто загрожував людству атомною бомбою (Н. Рибак); Своїм яскравим памфлетом (автор) прикував до ганебного стовпа .. усіх недоброзичливих (З газети). ста́ти / стоя́ти стовпо́м. 1. Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Писарі у війську .. сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть,— їм однакова робота (Нар. опов..); Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови). 2. тільки док. ста́ти стовпо́м. Раптово застигнути нерухомо (від здивування, збентеження і т. ін.). Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький); Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький).... смотреть

СТОВП

-а, ч. 1) Колода або товстий брус, установлені вертикально. || Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. || Пам'ятник у вигляді кол... смотреть

СТОВП

Post, pole, pillar, shaft, pylon, pier; (води, повітря та ін.) column; (верстовий) milestone, milepost; (загострений) picket; (вказівний, на дорозі) si... смотреть

СТОВП

-а, ч. 1》 Колода або товстий брус, установлені вертикально.|| Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін.|| Пам'ятник у вигляді к... смотреть

СТОВП

імен. чол. роду1. колода або товстий брус, установлені вертикально2. маса чого-небудь (куряви, диму) , що набула видовженої форми3. (перен.) видатний д... смотреть

СТОВП

1. Вертикальна опора, колода. Те саме, що і стояк. У якості архітектурного акценту вживається: ~ з рустів — те саме, що і ланцюг з рустів. 2. У давньоруському фортифікаційному будівництві окрема оборонна башта, що використовувалася і для житла.... смотреть

СТОВП

【阳】1) 柱, 柱子2) 转 柱石, 栋梁(指人)Стовпи суспільства 社会的栋梁

СТОВП

[стоўп]-па, м. (на) стоуўп'і, мн. -пи, стоуўп'іў

СТОВП

колона, підпора, (у паркані) шула; П. підвалина, опора, основа; (диму) клуб; (чисел) колонка, сповпець; (живого срібла) стовпчик; Б. З. основний капітал; мн. СТОВПИ, (науки) видатні діячі.... смотреть

СТОВП

[stowp]ч.słup

СТОВП

Стовб = стовп, -па́стовп, -па́, -по́ві, на -пі́; стовпи́, -пі́в (рідко стовб)

СТОВП

1) столб стовпом стати — (от удивления, сильного потрясения) остолбенеть 2) (видный деятель) перен. столп стовпи суспільства — столпы общества

СТОВП

-а m słup; filar телеграфний ~ słup telegraficzny ~ знання filar wiedzy

СТОВП

Слупшулашуло

СТОВП

Восьмитижневий цикл, протягом якого співають усі вісім гласів

СТОВП

див. підпора

СТОВП

{стоўп} -па́, м. (на) стоуўпі́, мн. -пи́, стоуўпі́ў.

СТОВП

стовп іменник чоловічого роду

СТОВП

слупшулашуло

СТОВП

техн.; физ. столб

СТОВП

слуп шула шуло

СТОВП

стовп, -а

СТОВП

ბოძი

T: 145