Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»
ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Мирний, І, 1949, 366); — Щось мені приверзлося чудне — бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: — Тату, укрийте нас! (Вас., І, 1959, 304); *Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій — хрещеник бригади (Знання.., 3, 1971, 11). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 143.... смотреть