БЛИЗНЯ́ТА

близня́та — діти, що одночасно народилися в однієї матері; в на­родній уяві носії однієї долі, вті­лення подвійності, парності; ста­родавній культ близнят відбився у парності, симетрії зображень (си­метричні кінські голови, птахи, вершники); у слов’янській міфології втіленням води й світла вва­жаються діти-близнята богині Ла­ди — Леля (Лель) і Полель; нега­тивна міфологічна сутність близнят, характерна для народних повір’їв, пов’язана з можливим зачаттям дітей у дні, коли заборонялася по­дружня близькість (наприклад, по­минальні); принаймні досить по­ширеною є заборона вагітним їсти що-небудь здвоєне, зросле — овочі, яйця з двома жовтками тощо. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 42.

Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»

БЛИ́СКАВКА →← БЛИЗНЮКИ́

Смотреть что такое БЛИЗНЯ́ТА в других словарях:

БЛИЗНЯ́ТА

БЛИЗНЯ́ТА, я́т, мн. (рідко одн. близня́, я́ти, с.). 1. Діти, що одночасно народилися в однієї матері. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята (Шевч., І, 1951, 302); Залишає на плем’я маток та баранців, що народилися в числі близнят (Соц. твар., 2, 1956, 62); * Образно. Краса і думка, дві сестри-близнята. Давно на морі людському пливли (Рильський, II, 1946, 7); * У порівн. Сосни стояли стрункі, схожі одна на одну, мов близнята (Збан., Над Десною, 1951, 33). 2. перен. Про дуже схожі між собою або з’єднані однакові предмети. Для того [щоб не перекидалися] зв’язують докупи два або три човни.. Ці два човни-близнята дуже схожі на пару довгелецьких калош, зв’язаних докупи (Н.-Лев., II, 1956, 416). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 197.... смотреть

T: 109